Пережили окупацію та ракетний удар: "Шахтар" привіз трьох юнаків до Мілана на матч ЛЧ

Можливість відвідати матч та розповісти свої історії

Перед матчем Ліги чемпіонів на стадіоні в Мілані опинилися троє українців, які пережили російську агресію. Роман, Ростислав і Нікіта приїхали до Італії, щоб отримати позитивні емоції. Також юнаки отримали можливість розповісти власні історії міжнародній аудиторії.

Організатори поїздки сподіваються, що ці свідчення допоможуть іншим українцям залишати окуповані території та переїжджати в безпечніші регіони.

Роман пережив обстріл і повернувся до музики

11-річний Роман втратив маму внаслідок російського ракетного удару 14 липня 2022-го року. Тоді хлопцеві було лише сім років. Сам він отримав тяжкі поранення, два тижні перебував у комі, а згодом у німецькому Дрездені переніс 37 операцій.

Унаслідок вибуху хлопець зазнав опіків обличчя та черепа. Лікарі також відновлювали сухожилля на його руках, щоб він міг знову грати на акордеоні. До цього інструмента Романа привчив батько. Після поранення хлопець не міг грати три роки, але зрештою повернувся до музики та почав перемагати на міжнародних конкурсах юних акордеоністів.

Роман мріє відвідати італійське місто Кастельфідардо, відоме виробництвом акордеонів. У грудні 2027-го року там має бути готовий його індивідуально виготовлений інструмент, який він планує забрати разом із батьком.

Хлопець також став відданим уболівальником "Шахтаря". Він живе у Львові, де команда тренується та проводить матчі чемпіонату України, і подружився з футболістами клубу.

"Те, що ти тут, додає нам сил", - звернувся до Романа головний тренер "Шахтаря" Арда Туран під час пресконференції перед матчем.

Сам хлопець переконаний, що футбол може допомогти українським дітям, адже матчі дивляться мільйони людей. Він навіть запропонував організовувати збори коштів на ліки.

Утік з окупації, щоб не воювати проти України

19-річний Ростислав родом із невеликого села поблизу Запоріжжя. Російські війська окупували його населений пункт у лютому 2022-го року, коли хлопцеві було 14 років.

За його словами, місцеві жителі залишалися без їжі та води, а окупаційна влада натомість намагалася залучати дітей до навчання за російською програмою. Підлітків збирали з навколишніх сіл і відправляли до класів, де за ними наглядали озброєні військові.

Ростислав розповів, що школярам показували пропагандистські відео, в яких окупацію Маріуполя подавали як "визволення". Водночас говорити українською мовою в публічних місцях забороняли.

У 2025-му році, коли наблизився призовний вік, хлопець разом із родиною зміг виїхати за допомогою Червоного Хреста. Він побоювався, що його можуть змусити воювати проти власної країни.

Нині Ростислав живе у Львові та намагається почати життя заново. Водночас він зізнається, що пережите під час трирічної окупації досі впливає на його психологічний стан.

Втратив зв’язок із друзями через окупацію

18-річний Нікіта пережив окупацію свого села на Херсонщині. Російські військові заселялися до покинутих будинків, вживали алкоголь і стріляли один в одного, наражаючи на небезпеку цивільних.

Щоб вижити, родина обробляла невелику земельну ділянку. У червні 2025-го року Нікіта зміг виїхати разом із мамою, братом і двоюрідним родичем. Тепер він живе в Києві та працює в піцерії.

Хлопець розповів, що втратив зв’язок із багатьма друзями: частина виїхала до Європи, інші залишилися на окупованих територіях.

До повномасштабної війни Нікіта не цікавився футболом, але згодом став уболівальником "Шахтаря". Поїздка до Мілана дала йому можливість розповісти міжнародній аудиторії про пережите.