"З першого дня не вагався": Чоботенко – про новий контракт із "Поліссям", Корнеліуса та скрепку від суперника

"Копенгаген" змусив переосмислити деякі речі"

– Сергію, як ти для себе оціниш поточний сезон, наскільки ти задоволений своєю формою і матчами які команда провела?

– Почали позитивно, і індивідуально і командно, але ви ж знаєте, що сезон оцінюється на дистанції. Як ми провели сам сезон, будемо оцінювати вже в травні місяці. А почали гарно, треба так і продовжувати.

– Матч кваліфікації Ліги конференцій проти "Копенгагена" на "Паркені" з точки зору психології видався дуже цікавим: у вас була чисельна більшість, але ви не змогли, на жаль, дотиснути суперника. Які висновки для себе ти зробив після цієї гри і от чи відбулось якесь моральне переосмислення свого шляху після тієї поразки?

– Звичайно, те, що відбулося на "Паркені" – це перш за все емоційний матч. Ми не кожного дня граємо на таких стадіонах, при такій кількості вболівальників. І найголовніше – ми приїхали за півтори години до гри і там вже тисяч 10 напевно було. Для України це, як мінімум, незвично.

Якщо про саму гру, то звичайно, ми переосмислили цю історію і треба тут дивитись більше на перший матч: там, де не реалізували свої моменти. Їх було вдосталь, а саме цього нам і не вистачило для успіху у протистоянні із "Копенгагеном".

– Багатьма вболівальникам вважається, що культова пара центральних захисників в сучасному українському футболі – це Кучер і Ракіицький. Ви з Сарапієм вже посягаєте на цей статус чи ще ні?

– Ну, дай Бог, це будуть вже оцінювати вболівальники і журналісти. А ми ж з Едіком виходимо на кожну гру і добре відчуваємо один одного, намагаємося дати максимум нашій команді. Щодо оцінки наших дій, то це до тренерського штабу, вболівальників ну і до вас, журналістів.

– Не так давно ходили чутки про те що Едуардом Сарапієм цікавився "Сассуоло", ніби там навіть перемовини якісь були. Ти занервував в цей момент, коли подумав що твій надійний партнер по центру захисту може залишити "Полісся"?

– Звичайно, втрачати такого партнера завжди погано, як для команди. Але треба розуміти, що таких шансів в житті буває небагато. Тим паче це чемпіонат з топ-5 у Європі. І дай Бог Едік піде на підвищення. Футболістам завжди треба прогресувати, а перейти до команди, яка грає в одній з топ-5 ліг світу – це тільки позитив. Я буду дуже задоволений, якщо Едік зробить такий крок.

– Як щодо тебе? Ти нещодавно продовжив контракт із "Поліссям". Довго вагався перед цим рішенням?

– З першого дня, коли почались перемовини, я дав чітко зрозуміти клубу, що я хочу залишитися. І було сімейне питання, тобто я вже казав до цього, що я вирішую своє майбутнє разом з сім'єю. І моя сім'я теж сказала, що вони хочуть залишитися, що їм комфортно бути там, де вони є. Тому, з першого дня перемовин я не вагався взагалі.

– А це правда, що особисто президент клубу вів перемовини з тобою, чи все ж таки це відбувалося через віцепрезидента Олександра Хацкевича?

– Взагалі, розмовляли з Олександром Хацкевичем, але фінальну крапку в перемовинах поставив вже президент клубу Геннадій Владиславович Буткевич.

"Цей форвард колов мене скрепкою"

– У вас з "Поліссям" вже є бронзова медаль і ти з командою поступово рухаєшся вгору: п'яте місце, четверте, тепер – третє. Морально от є цей тиск за те, що від вас чекають тепер, ну як мінімум, другого місця у чемпіонаті?

– Тиск – це завжди частина гри. І перед нами завжди ставить цілі президент клубу. Футболісти і тренерський штаб повинні виконувати ці цілі і відповідати їм. Тому я думаю, що всі чули, що сказав президент перед стартом сезону, наша робота – виконати поставлені завдання.

– Десь рік тому я ставив тобі питання про Едіна Джеко, з ким з кіноперсонажів ти міг би його порівняти. Тоді ти сказав, що з Халком. За цей рік чи зустрічався тобі нападник в суперниках сильніший, ніж Едін Джеко і кого б ти ще міг би виділити серед своїх індивідуальних суперників?

– Я би виділив Корнеліуса з "Копенгагена". Ось з ним довелося страждати: я не знаю, я вже і так, і сяк до нього прилаштовувався, але так як він ставить корпус – це для мене був на найсильніший, напевно, нападник. Так, можливо, він уже не такий швидкий. Можливо, не зовсім технічний. Але в плані боротьби, це напевно, був такий найсильніший суперник.

Ще я дивився, що коли навіть Руслан Петрович Ротань та Сергій Сергійович Кравченко грали, то він вже тоді виступав. Я трохи там хайлайти дивився і відзначив, що Корнеліус вже тоді захисників "Дніпра" в 2014 році теж трохи корпусом "пощимив", скажем так.

– Позиція центрального захисника максимально відповідальна. Вилучення гравця на цій позиції – це завжди дуже погано для команди, тому що треба перебудовувати всю лінію захисту. Чи траплялися в твоїй кар'єрі випадки, коли нападники суперників тебе провокували, щоб ти десь вийшов з емоційної рівноваги, щоб десь сфолив зайвий раз?

– Авжеж, є такі нападники, які виводять тебе з рівноваги. Я пам'ятаю, ми поїхали на турнір, це юніорська збірна була. U-15 чи U-14, не так важливо. Так от, ми грали з збірною Туреччини. Вже не згадаю прізвище нападника, але він колов мене скрепкою.

– Серйозно? А як він її протягнув на поле?

– Це не так і складно. Я тоді акцентував увагу рефері на це, але суперник, напевно, встиг викинути цей предмет. У мене там бік був вколотий. І це нам було по 15 років! Після цього, я от прям такого не зустрічав, звичайно. Але погоджуюся з тим, що є такі неприємні нападники, це правда.

– Наостанок, філософське запитання. Ти досвідчений гравець і якщо озиратися назад, відносно своєї кар'єри, то яке б рішення ти змінив би, якби мав такий шанс?

– Я ні про що не шкодую. Тим, як йде моя кар'єра, я задоволений. Звичайно, хочеться більшого, але я б нічого не змінював. Якби це питання пролунало на початку кар'єри, то може я б там щось і казав, а зараз, на цьому етапі, я би нічого не змінював. Так, були там негативні і позитивні моменти, але в цілому, я задоволений своєю кар'єрою.