"Динамо" програло не "Карабаху". Воно програло саме собі

Невдача "Динамо" має очевидні причини

"Но вершина єврокубків ще впереді" - ці слова Віталія Буяльського на святкуванні чемпіонського титулу "Динамо" у 2025 році часто згадують саме сьогодні. Кияни безславно програли "Карабаху" і завершили недовгу єврокубкову кампанію. Вона тривала трохи довше місяця…

Давайте відверто: якщо мляву гру "Динамо" у матчах із "Університатею" можна було списати на старт сезону, поступовий набір кондицій та румунський футбол на підйомі (сарказм, хоча Сергій Ребров пару років тому десь так поразку збірної на Євро і пояснив), то поразка від ПАОКа чудово показала, що станом на зараз "Динамо" не готово грати не те що в основі Ліги Європи, а й в останніх раундах кваліфікації. Ну а виліт від "Карабаху" засвідчив, що команда не готова й до Ліги конференцій.

Факторів багато. В першу чергу, варто говорити про те, що у цієї команди критично мало досвіду таких матчів. Якщо винести за дужки Ярмоленка, Буяльського та Шапаренка (перших двох, вважайте, що і винесли), то всі інші хіба мали багато практики міжнародних матчів?

Тут питання в тому, чому Костюк присадив на лаву запасних досвідчених гравців, але про це пізніше. Якщо це така стратегія, набивати гульки молодим гравцям, тоді питань менше (але вони є). Однак нам з вами про це ніхто не прокомунікував на початку сезону.

Другий момент – будемо об'єктивними і відзначимо, що тренерський штаб "Динамо" в цій єврокубковій кампанії мав обмежений кадровий ресурс. У сезон володарі Кубка України та дерев'яних медалей УПЛ минулого сезону входили без основного центрбека Дениса Попова і його молодого дублера Владислава Захарченка.

Прикрити цю позицію мав Томаш Кендзьора, який повернувся до киян влітку, але через те, що Караваєв залишив клуб, Коробов не вразив навесні, а Тимчик теж зазнав травму, Кендзьору довелося ставити на правий фланг захисту. А в центрі довелося ставити Крістіана Біловара, про низьку компетенцію якого хто тільки не говорив в останній рік.

У нинішній єврокубковій кампанії "Динамо" перемогло лише раз (фото: ФК "Динамо" Київ)

Склад "Динамо" пора перезавантажити

Загалом, по матчу з "Карабахом" склалося враження, що "Динамо" має слабкий кадровий потенціал. Колись у 2007-2008 роках кияни пройшли через радикальну чистку, коли клуб залишили ті, без кого уявити "Динамо" в нульові було неможливо. Белькевич, Хацкевич, Чернат, Гавранчич, Рінкон, Клебер, Родольфо, Шацьких, Ребров, Федоров – всі вони були обличчям "Динамо" тих років, але різкий курс на омолодження відкрив двері до першої команди Алієву, Мілевському, Кравцю, Богушу, Зозулі, Ярмоленку.

Щось схоже відчувається і зараз, але тоді "Динамо" програвало "Реалу", "Ліону", "Манчестер Юнайтед", "Ромі" та "Спортінгу", а зараз не може пройти і ослаблений (дякуємо Геннадію Буткевичу за трансфер Андраде, але не допомогло) "Карабах". Шапаренко, Бражко, Кабаєв, Біловар виглядали, як веган в м'ясному ресторані. Менше претензій до Пономаренка і Михавка – здається, ці хлопці були єдиними, кому було не все одно на кінцевий результат.

Пригадуєте, як на останніх хвилинах саме Михавко опинився на позиції правого вінгера і пішов в обіграш у штрафному майданчику? Саме Михавко бив з дальньої дистації, бо це бодай якийсь шанс. Саме Михавко виграє повітряну боротьбу під час подачі кутового і б'є по воротах головою. Пономаренко у другому таймі постійно був закритим, хоча і мав свій шанс на 55-й хвилині.

Тарас Михавко намагався врятувати "Динамо" від поразки (фото: ФК "Динамо")

Ну і тренерський штаб, вам окремі вітання. У першому матчі ми не побачили ні Ярмоленка, ні Буяльського, обидва залишилися на лаві запасних. У другому матчі в середині другого тайму рахунок 0:2. Час бити на сполох, випускати усіх атакувальних гравців, які є під рукою. Наприклад, Ротань в матчі "Копенгаген" – "Полісся" так і зробив, коли його команда отримала чисельну більшість (хіба сам не вийшов на поле і Олексія Антонова з собою не прихопив).

А що робить Костюк? Випускає Кабаєва, чия ефективність вже давно викликає сумніви. Знімає форварда Герреро, випускає Шолу, який одразу загубився на полі. Буяльського, чий вихід просився взагалі у стартовому складі, випускають лише на 83-й хвилині (!). Що він мав встигнути зробити за цей час?

І ще один момент: у компенсований час "Динамо" заробляє право на кутовий. В'ячеслав Суркіс йде до штрафного майданчику, але потім змінює своє рішення. Не знаю, чи це була його воля, чи хтось попросив повернутися назад, але це теж показово.

Уявіть собі, щоб Хуанде Рамос в 2007 році сказав Андреасу Палопу: "Не ходи до штрафного майданчику "Шахтаря", можемо пропустити контратаку". Так би і не виграла б "Севілья" той Кубок УЄФА, "Шахтар" не зазнав би однієї з найболючіших поразок в своїй історії, а В'ячеслав Шарафутдінов не вирушив би у творчу відпустку на три роки за надмірну схильність до прогнозування в прямому етері…

Ну і ще одна загадка: чому у заявці на цей матч не знайшлося місця для Андрія Ярмоленка? Чому ні на передматчевій, ні на післяматчевій пресконференції головний тренер про це не сказав ані слова? І як це розуміти взагалі?

Костюк: звільнити не можна залишити?

Речення у цьому заголовку вимагає коми в правильному місці, але поки в кому впадають багаторічні фанати "Динамо" від побаченого в Азербайджані сьогодні...

І все ж, давайте поміркуємо в голос: безперечно, хтось скаже, що Ігор Костюк робить велику справу: перебудовує "Динамо" і чекати результату тут і зараз не варто. Бо це, мовляв, команда на перспективу, де за рік-два лідерами будуть Пономаренко, Михавко, Люсін, Редушко і можливо ще пару гравців.

Добре, Бог з ним, з результатом. А як щодо мотивації гравців? Як щодо самоповаги? Як щодо бренду і честі клубу? Це більше не до молоді, а до Дубінчака, Шапаренка, Бражка, Тимчика, Кабаєва, Волошина. Врешті решт, до Буяльського.

Окрема іронія – гол Олексія Кащука. Футболіста, якому не знайшлося місця у "Шахтарі" і який чомусь виявився не потрібен жодному іншому українському клубу. Який грав на позиції центрфорварда, хоча є номінальним вінгером. І саме він забив той м'яч, який став для "Динамо" фатальним за підсумком двох матчів...

Хтозна, якби менеджмент "Динамо" спрацював оперативніше, і Кащук повторив шлях Караваєва, який будучи вихованцем "Шахтаря" 7 років кар'єри віддав "Динамо"... Можливо, сьогодні його прізвище було б на табло стадіону імені Тофіка Бахрамова, але вже під ім'ям українського клубу…

Отже, в шести єврокубкових матчах "Динамо" здобуло одну перемогу, двічі зіграло внічию і зазнало трьох поразок. Не на таку "вершину єврокубків" розраховували вболівальники ще рік тому. Що з цим робити? Тут два шляхи: або дати Костюку працювати далі і запитувати про результат вже наступного літа, або ж повторити кейс Шовковського і призначити нового фахівця.

Але кого? Реброва? Ну ви серйозно вірите, що в нинішніх обставинах він поїде жити і працювати до Києва? Часто ми Сергія Станіславовича бачили тут в період його роботи у збірній України? Отож бо…

Словом, цього сезону стрибнути вище голови "Динамо" не змогло. Подивимося на результати у внутрішніх змаганнях: четверте місце чемпіонату цього разу може датися ще складніше, ніж минулого року. А Кубок України із новим форматом непередбачуваний від слова "зовсім". Відтак, єврокубкова перспектива на наступний сезон наразі виглядає по якості десь так само, як і сигнал з Азербайджану в трансляції матчу "Карабах" – "Динамо"...