Паралельна реальність Мальдери, слабкий матч Забарного: чому Україна програла Північній Ірландії

У колонці для Sport RBC.UA Андрій Столярчук аналізує поразку збірної України від Північної Ірландії, розбирає рішення Андреа Мальдери зі складом і тактикою, а також окремо оцінює гру ключових футболістів команди.

Ставка Мальдери на досвід

Після активної ротації, яку постійно здійснював Мальдера в попередніх двох матчах, одним з найцікавіших питань було те, який стартовий склад вийде на матч з Північною Ірландією. Як на мене, Мальдера зробив ставку на досвідчених, технічних футболістів, насамперед – у групі атаки. Тому вийшли і Яремчук, і Ярмоленко, і Циганков, і Судаков, який попри молодий вік має чимало досвіду виступів за національну збірну.

Але, як на мене, план абсолютно не спрацював, тому що ми виглядали не надто ефективними в плані розвитку атаки. Але якщо тут певна логіка була, то відносно вибору крайніх захисників вона була відсутня. Ми чудово розуміли, проти кого ми будемо грати – проти Північної Ірландії, яка у футбол грає гірше за нас, в індивідуальному плані у нас сильніші виконавці. І нам треба було грати в футбол, а не битися-боротися, що якраз полюбляють робити ірландці.

Ми чудово розуміли, що будемо більше грати на м'ячі. Що в такому випадку важливо для команди? Це ширина атаки, яку насамперед, забезпечують крайні атакувальні захисники. Підкреслюю слово атакувальні, тому що ні Бондар, ні Матвієнко під цю характеристику не підпадають. Найцікавіше, що в нашій команді є такі гравці. Є Крупський, який чомусь залишився на лаві запасних. І є Михайліченко, який чомусь взагалі до заявки на цей матч не потрапив.

У підсумку, у нас виникла ситуація, коли ще в першому таймі, після другого пропущеного голу, Забарний пішов на позицію правого захисника, а в центр перейшов Бондар. Можливо, це частково було пов'язано з помилкою Забарного, тому що з-під нього було забито другий м'яч. Можливо, це було пов'язано якраз з намаганням активізувати правий фланг нашої команди. І сам Мальдера на флеш-інтерв'ю потім сказав, що він намагався більше атакувати через правий фланг, тому хотів додати живиці, перевівши в цю зону Забарного.

Окей, це перший тайм, не хотіли міняти нікого, ні Бондаря, ні Забарного. Чому у другому таймі не виходить Крупський? Чому він весь матч просидів на лаві запасних? З'явився Зубков на місці правого захисника. Хтось його бачив у грі? Великі питання відносно логіки. На лівому фланзі у нас взагалі альтернативи не залишилося, враховуючи те, що Михайліченка не було в заявці. Хоча Михайліченко теж проактивний, проатакувальний півзахисник.

Далі – щодо замін. Перша наша заміна відбувається на 56-й хвилині: опорника Бражка змінює опорник Назарина. Це за рахунку 0:2. В цей час точно оновлення опорної зони було нашою найбільшою проблемою? Вихід нових атакувальних гравців відбувся лише в середині другого тайму, коли наша команда програвала із рахунком 0:3. Вже пізно було пити "Боржомі"...

Провальна підготовка до стандартів

По голах. Перший гол прийшов зі стандарту. Статистика кутових за підсумками всього матчу – 7:1 на користь України. Але єдиний кутовий перед нашими воротами закінчується переможним голом Північної Ірландії. Ще перед початком поєдинку, всім було відомо, що у Північної Ірландії – мінімум козирів. Один з них, чи не єдиний, це стандартні положення. Чому ми були до цього не готові? Чому ми зіграли настільки невдало? І перший м'яч програли, і другий дали можливість добити вже в напів-порожні ворота. І це при тому, що у нас 7 кутових без жодної небезпеки біля воріт суперника.

По голах. Багато зараз хейту на адресу Іллі Забарного. Заслуженої критики на адресу одного з наших стовбів, який грає вкрай невдало останнім часом. При цьому, варто відзначити, що і наші футболісти на фланзі дали можливість спочатку розіграти звичайну стінку, а потім віддати передачу у штрафний майданчик. Де вже Забарний недопрацював і не догледів за своїм футболістом.

Третій гол – елементарна ситуація, в якій, на жаль, помилився Дмитро Різник. Таке інколи буває. Я думаю, тут особливо докоряти не потрібно. Третій гол просто підвів риску під невдалим матчем для української команди.

Паралельна реальність Мальдери

Кілька слів про Мальдеру. Добре тримається перед пресою після такого важкого матчу. Це великий плюс. На відміну від Сергія Станіславовича Реброва – адекватно, спокійно реагує перед камерою, вміє подобатися і говорить правильні речі в таких випадках.

Єдине, на що би я звернув увагу: якась паралельна реальність інколи буває в таких словах. Він говорить, що йому сподобалася команда, як вона грала на м'ячі. Дивлюся статистику володіння м'ячем: 73% в української команди. Це як праймова "Барселона"! Але володіння і xG некорельовані: 73% володіння, а коефіцієнт xG менше 0,5. Скільки голів заб'є "Барселона" і який xG у неї буде, якщо вона буде володіти м'ячем 73% часу? Візьміть будь-який матч.

Друге: Мальдера сказав, що у них були план "А", план "В" та різні варіанти ведення гри. Але я на футбольному полі нічого не побачив. Ми як билися головою 90 хвилин гри, так і ніяких змін не відбувалося. Хіба кадрові, але вони не вплинули на стилістику гри.

Питання про правий фланг було. Мальдера говорить про заміни Забарного, переведення Бондаря, а потім каже, що Крупський залишився на лаві запасних, але він вважає, що зробив правильний вибір. Так якщо ви зробили правильний вибір, то чому пропустили три м'ячі і програли, не створивши нічого в атаці? Ось такої паралельної реальності не хотілося б в подальшому чути від Андреа Мальдери.

Час засукувати рукави

Загалом, якщо говорити про самовіддачу, то до хлопців питань немає, вони билися і боролися. Але видно, що команда ще дуже сира. На "битися-боротися" на дистанції далеко не проїдеш. Десь фарт нам допоміг, бо взяли чотири очки з шести можливих там, де не завжди заслуговували. У нас був якийсь несподіваний фуршет з Угорщиною, потім було легке похмілля з Грузією, а зараз – важка, гнітюча реальність з Північною Ірландією.

В цілому, я вважаю, що ми зіграли на плюс-мінус однаковому рівні в усіх трьох матчах. На не надто високому рівні. Десь трошки краще, десь трошки гірше. Але гра команди була дуже сирою. Сподіваюся, що з часом ця ситуація покращиться, але на диво розраховувати не варто.

Зараз треба засукувати рукави, зібратися до купи і тренер з командою мають працювати в одному напрямку. По одинці не випливемо. Хотілося б зі свого боку, після заслуженої критики хочеться сказати підбадьорливі слова на адресу нашої збірної. Будемо тримати за них кулаки і вболівати, бо іншого вибору у нас немає. Бо це наша єдина, неповторна збірна України.