Новий ліміт на легіонерів в УПЛ опинився під загрозою: чому клуби передумали
Sport RBC.UA розповідає, що вирішили клуби із лімітом на легіонерів, чому виникли розбіжності та які аргументи наводять прихильники і противники нових правил.
Минув лише місяць після того, як клуби Української Прем’єр-ліги погодили новий формат ліміту на легіонерів, а навколо нього вже спалахнула суперечка. Після повідомлень про збір підписів за перегляд ухваленого рішення керівники клубів почали публічно пояснювати, що саме стало причиною нового конфлікту.
РБК-Україна розповідає, що вирішили клуби із лімітом на легіонерів, чому виникли розбіжності та які аргументи наводять прихильники і противники нових правил.
Що змінили в ліміті
16 червня відбулося засідання клубів УПЛ, на якому обговорили новий порядок застосування ліміту на легіонерів. За підсумками зустрічі клуби підтримали лібералізацію правил, які мали набрати чинності вже із сезону-2026/27.
Однією з головних новацій стало збільшення максимальної кількості іноземних футболістів, які можуть одночасно перебувати на полі. Крім того, було погоджено окремий підхід до гравців із громадянством країн Європейського Союзу. Саме цей пункт згодом і став предметом дискусій.
Після засідання відповідні зміни затвердив Виконком Української асоціації футболу.
Новий виток дискусії
Нещодавно блогер Ігор Бурбас повідомив, що клуби УПЛ почали збирати підписи за перегляд рішення, ухваленого лише місяць тому. За його інформацією, частина учасників чемпіонату прагне повернутися до попередньої редакції ліміту.
Утім, генеральний директор "Зорі" Ігор Гузь запевняє, що ситуація дещо складніша. За його словами, мова не йде про те, що окремі клуби раптово змінили свою позицію.
"Це не позиція “Динамо". Це позиція усіх клубів УПЛ. На останніх загальних зборах було підтримано такий ліміт на легіонерів, щоб на полі одночасно було чотири українці. Динамо просто, як то кажуть, підняло це питання”, – пояснював Гузь у коментарі виданню "Український Футбол".
Гузь стверджує, що клуби голосували за одну редакцію правил, однак після затвердження УАФ у документах з’явилося інше формулювання.
"Усі проголосували за чотирьох українців на полі, а УАФ у своєму регламенті написала – три".
Саме тому, за словами функціонера, клуби й ініціювали повторне обговорення питання.
Що кажуть прихильники лібералізації
Одним із головних прихильників пом’якшення ліміту є президент “Полісся” Геннадій Буткевич.
На його думку, український футбол уже давно має відмовитися від штучних обмежень для легіонерів. Бізнесмен переконаний, що місце у стартовому складі потрібно здобувати у відкритій конкуренції, а розвиток українських футболістів має забезпечуватися насамперед якісною роботою академій.
"Я вважаю, що український футбол має розвиватися через конкуренцію, а не через обмеження. Ліміт не виховує футболістів. Футболістів виховують академії, тренери, інфраструктура, селекція та правильна стратегія клубу. Якщо система працює, українські гравці будуть зростати незалежно від того, скільки легіонерів виходить на поле. Якщо ж система не працює, жоден ліміт цього не виправить”, – сказав Буткевич у коментарі клубній пресслужбі.
Буткевич також пропонував замість обмеження кількості іноземців стимулювати клуби використовувати власних вихованців, зокрема через обов’язкову присутність у заявці або стартовому складі футболістів, підготовлених клубною академією.
Як це вплине на українців закордоном
Як зазначалося вище, завдяки зусиллям УАФ, українські футболісти перестали вважатися легіонерами у кількох європейських чемпіонатах. Послаблення ліміту для іноземців в УПЛ багато хто трактує як дзеркальну відповідь.
Чи може відмова від нововведення вплинути на статус українських гравців у європейських чемпіонатах? Із цим питанням РБК-Україна звернулася до спортивного юриста Іллі Скоропашкіна.
"Рішення іноземних ліг не вважати українців легіонерами, так само, є їхнім внутрішнім правом. Юридичного механізму автоматичного дзеркального скасування в регламентних нормах не існує", – каже юрист.
Він також нагадав історію цього питання.
"Але треба пам’ятати, що на початку 2026 року деякі європейські футбольні ліги погодилися не застосовувати ліміт до українських футболістів у змаганнях, де такі обмеження раніше існували. Це наслідок досконалої роботи УАФ та безпосередньо її керівництва, завдяки якому українські футболісти отримали конкурентні переваги в провідних європейських лігах Іспанії, Франції, Нідерландів та Німеччини. УАФ зібрала юридичні аргументи, послалася на Угоду про асоціацію та домоглася перегляду внутрішніх регламентів цих країн", – говорить юрист.
Ілля Скоропашкін наголошує, що прямого юридичного впливу на долю футболістів з України у топ-лігах Європи може і не бути, однак певні неприємності можуть виникнути.
"Наскільки відомо, наразі тривають відповідні переговори також з іншими країнами. Звісно, що Україні буде складніше вимагати недискримінаційного ставлення до своїх футболістів, якщо у власному чемпіонаті вона зберігатиме аналогічні обмеження щодо громадян країн ЄС", – сказав Скоропашкін.
Однак у випадку, якщо в УПЛ не буде діяти норма, яка передбачає відсутність статусу легіонера для футболіста з паспортом країни ЄС, то це може викликати труднощі у перемовинах із іншими лігами, де українців ще вважають за легіонерів.
"Це особливо важливо для переговорів із тими асоціаціями, які ще не змінили свої регламенти. Європейські партнери цілком можуть поставити логічне запитання: чому Україна вимагає рівного ставлення до своїх футболістів за кордоном, але не готова забезпечити подібний підхід у себе? Європа тут не працюватиме за принципом футбольної помсти. Але в міжнародних переговорах послідовність має не менше значення, ніж сам текст регламенту", – додав Ілля Скоропашкін.
Чому це питання важливе
Дискусія навколо ліміту на легіонерів триває в українському футболі вже багато років. Прихильники його пом’якшення вважають, що сильні іноземці підвищують конкуренцію, допомагають українським клубам бути конкурентоспроможнішими в єврокубках і стимулюють прогрес місцевих футболістів.
Натомість противники побоюються, що зростання кількості легіонерів скоротить ігровий час українців, особливо молодих гравців, а це згодом може позначитися і на кадровому резерві національної збірної.
Поки що остаточного вирішення ситуації немає. Якщо клуби дійсно винесуть питання на повторний розгляд, історія з новим лімітом, який ще недавно вважався остаточно погодженим, може отримати несподіване продовження вже напередодні старту нового сезону.
На 22 липня заплановане чергове засідання клубів, яке має поставити остаточну крапку в цій історії.